Що таке GBIF?

GBIF — Глобальна інформаційна система з біорізноманіття — це міжнародна мережа та дослідницька інфраструктура, що фінансується урядами світу та спрямована на надання будь-кому, де завгодно, відкритого доступу до даних про всі види життя на Землі.

Scarlet Macaw (Ara macao)
Scarlet Macaw (Ara macao) by Yeanina Cruz. Photo licensed under CC BY-NC 4.0.

GBIF — Глобальна інформаційна система з біорізноманіття — це міжнародна мережа та дослідницька інфраструктура, що фінансується урядами світу та спрямована на надання будь-кому, де завгодно, відкритого доступу до даних про всі види життя на Землі.

Координована через свій Секретаріат у Копенгагені, мережа країн та організацій-учасників GBIF, діючи через осередки учасників по всьому світу, надає установам-розпорядникам даних загальні стандарти та інструменти з відкритим кодом, що дозволяють їм обмінюватися інформацією про те, де і коли були позначені види. Ці дані походять з багатьох джерел, охоплюючи все: від музейних зразків, зібраних у 18-19 століттях, до геотегованих фотографій зі смартфонів, якими ділилися натуралісти-аматори сьогодення.

Мережа GBIF об'єднує всі ці джерела із використанням стандартів даних, таких як Darwin Core, що є основою для більшості з сотень мільйонів індексованих GBIF.org записів про знахідки видів. Видавці надають відкритий доступ до своїх наборів даних, використовуючи машиночитані ліцензії Creative Commons, даючи змогу науковцям, дослідникам та усім охочим застосовувати дані у сотнях рецензованих публікацях та документах щороку. Багато з цих аналізів, які охоплюють теми від впливів змін клімату та поширення інвазійних та чужорідних видів до пріоритетів охорони природи та заповідних територій, продовольчої безпеки та здоров'я людини — не були б можливими без цих даних.

Історичний екскурс

GBIF виникла з рекомендації Підгрупи з інформатики про біорізноманіття 1999 року Наукового Форуму Організація економічного співробітництва та розвитку. У цьому звіті зроблено висновок про те, що "потрібен міжнародний механізм для забезпечення доступу до даних про біорізноманіття у всьому світі", з такою аргументацією, що цей механізм може надати багато економічних та соціальних переваг та забезпечити сталий розвиток шляхом надання надійних наукових даних.

Комісія ОЕСР спеціально рекомендувала створити Глобальну інформаційну систему з біорізноманіття для

"надання користувачам змоги орієнтуватися у величезній кількості інформації про біорозмаїття та використовувати її, втілюючи передові наукові дослідження ... відпоівдаючи економічним інтересам та підвищуючи якість життя суспільства, і забезпечуючи основу, на якій наші знання про світ природи можуть швидко зростати без дублювання зусиль та витрат."

Ця рекомендація була схвалена міністрами науки ОЕСР, і в 2001 році GBIF був офіційно створений Меморандумом про взаєморозуміння між урядами країн-учасниць.

Про Секретаріат

Секретаріат GBIF наразі організовано у вигляді чотирьох робочих груп:

  • Участь і залучення відповідає за роботу мережі Учасників та видавців, залучення нових членів та підвищення можливостей чинних.
  • Інтелектуальні продукти відповідає за якість та наукову цінність інтегрованих даних, що створюються мережею GBIF.
  • Інформатика відповідає за управління даними, розробку програмного забезпечення та загальну роботу інфраструктури GBIF.
  • Адміністрація несе відповідальність за підтримку як мережі, так і основних операцій та процесів Секретаріату.